http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/246 2026-07-10T14:36:42Z 2026-07-10T14:36:42Z Височанська, Марина Сергіївна http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/1597 2026-07-09T00:05:00Z 2026-01-01T00:00:00Z

Феномен румунської нової хвилі в контексті сучасного кінопроцесу Височанська, Марина Сергіївна На початку ХХІ століття серед численних національних кінематографій особливе місце посіло румунське кіно, яке несподівано для світової спільноти опинилося в центрі уваги найпрестижніших міжнародних фестивалів і здобуло визнання як одне з найбільш самобутніх явищ сучасного авторського кіно. Феномен, що отримав назву "румунська нова хвиля" (Noul Val Românesc), об'єднав режисерів, які відмовилися від жанрових канонів на користь мінімалістичного реалізму, моральної проблематики і безкомпромісного погляду на суспільство. Румунська нова хвиля органічно поєднує побутовий реалізм, загострення моральних дилем і свободу від жанрових очікувань, створюючи кінематографічну мову, здатну говорити про локальне у спосіб, що резонує далеко за межами румунського культурного контексту. Аналіз творчості провідних представників руху дозволяє простежити, як мінімалістична фіксація повсякденного стає засобом осмислення суспільних суперечностей та морального вибору людини. Саме ця здатність перетворювати конкретне і локальне на універсальне і визначає науковий інтерес до румунської нової хвилі як предмета кінознавчого аналізу.

2026-01-01T00:00:00Z Олійник, Анастасія Валеріївна http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/1596 2026-07-09T00:07:49Z 2026-01-01T00:00:00Z

Сатирична складова зарубіжної анімації (на прикладі серіалів США) кінця XX – початку XXІ століття Олійник, Анастасія Валеріївна Сатира постає в мистецтві як форма гострої художньої критики, спрямованої на окремих осіб, цілі соціальні групи чи на суспільство загалом. Вона функціонує не лише як різновид комічного жанру, але й як важливий культурний механізм рефлексії соціальної дійсності, моделей поведінки та системи суспільних цінностей. Сатира традиційно використовується у багатьох видах мистецтва: в графіці (мистецтво карикатури), живописі, літературі, театрі. Особливого розвитку сатира набула і в аудіовізуальному мистецтві.

2026-01-01T00:00:00Z Ліберацький, Богдан Валерійович http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/1595 2026-07-09T00:08:03Z 2026-01-01T00:00:00Z

Феміністичні наративи в сучасному кіно: формування нового типу кіногероїні (2010-2020-і рр.) у творчості Ліни Данем до Ґрети Ґервіґ Ліберацький, Богдан Валерійович Феміністичний дискурс у сучасному англомовному кінематографі зазнав суттєвої трансформації впродовж 2010-х - початку 2020-х років. Жінки-режисери та сценаристи отримали ширший доступ до виробничих майданчиків різного масштабу - від незалежних проєктів із мінімальним бюджетом до студійних блокбастерів вартістю понад 100 мільйонів доларів. Гендерна проблематика набула статусу легітимного об'єкта як авторського, так і масового кіно: феміністичні теми, раніше маргіналізовані або відсутні в мейнстримному кінопросторі, набули помітної присутності у публічних дискусіях навколо фільмів.Дослідження феміністичних наративів у кінематографі Ліни Данем і Ґрети Ґервіґ є продуктивним аналітичним полем для вивчення цієї суперечності, оскільки обидві авторки функціонують у просторі між радикальним та інституційним фемінізмом, між автобіографічною сповідальністю та жанровою конвенцією.

2026-01-01T00:00:00Z Дарман, Олександр Маратович http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/1593 2026-07-01T00:01:18Z 2026-01-01T00:00:00Z

Режисерська майстерня Фелікса Соболєва: пошуково-архівне дослідження на матеріалі кіноархіву студентських фільмів Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого Дарман, Олександр Маратович Науково-популярне кіно посідає особливе місце в історії світового кінематографу як вид, що поєднує пізнавальність із художністю, наукову строгість з образним мисленням. В Україні цей вид неігрового кіно зародився в 1920-х роках та набув особливого розквіту в 1960–1970-х роках, коли на базі Київської кіностудії науково-популярних фільмів сформувалася так звана київська школа наукового кіно, яка здобула чимало призів на міжнародних кінофестивалях. Ця школа стала унікальним культурним феноменом, що виробив власну мову і метод: поєднання документальних спостережень, наукових експериментів і філософського узагальнення в єдиному екранному висловлюванні. Показово, що саме в межах цього жанру, який традиційно сприймався як безпечний і аполітичний, деяким авторам вдавалося зберігати відносну художню свободу. Науково-популярне кіно, попри функцію державної пропаганди, інколи ставало простором для формальних і естетичних пошуків – особливо у випадку київської школи, яка перетворила науковий фільм на повноцінне авторське висловлювання. Саме ця подвійність жанру – офіційно санкціонованого, а на практиці – нерідко вільнішого за ігрове кіно, – і визначає той ґрунт, на якому виросла педагогіка Фелікса Соболєва та творчість його учнів.

2026-01-01T00:00:00Z