<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Факультет театрального мистецтва</title>
<link href="http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/290" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/290</id>
<updated>2026-07-04T23:48:17Z</updated>
<dc:date>2026-07-04T23:48:17Z</dc:date>
<entry>
<title>Сучасні організаційно-творчі моделі Національного театру в Празі</title>
<link href="http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/1591" rel="alternate"/>
<author>
<name>Сердюк, Володимир Вікторович</name>
</author>
<id>http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/1591</id>
<updated>2026-06-26T00:00:51Z</updated>
<published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Сучасні організаційно-творчі моделі Національного театру в Празі
Сердюк, Володимир Вікторович
Питання ефективної організації державних театрів сьогодні стоїть перед Україною особливо гостро. Повномасштабне вторгнення Росії змусило культурні інституції переосмислити свої пріоритети, шукати нові моделі виживання та розвитку в умовах, які ще кілька років тому здавалися неймовірними. Водночас курс України на євроінтеграцію відкриває нові горизонти і не лише в політичному чи економічному вимірі, а й у культурному. Перед театральною спільнотою постає практичне запитання: як саме функціонують успішні державні театри в країнах Центральної Європи, і чи можна запозичити їхній досвід? Саме тому звернення до досвіду Національного театру в Празі «Národní divadlo», видається не просто науково виправданим, а й практично необхідним. Це один із найстаріших і найавторитетніших театральних комплексів Європи, який з 1883 року зберігає безперервну традицію роботи і при цьому залишається живою, актуальною інституцією. Унікальність Národní divadlo полягає в тому, що під одним інституційним дахом об'єднані чотири самостійні творчі колективи: оперна трупа, балетна трупа, драматична трупа та Laterna Magika; кожен з яких має власну художню ідентичність, репертуарну стратегію та організаційну логіку. Така модель є рідкістю навіть у світовому масштабі і становить значний інтерес для дослідження. Українські державні театри здебільшого успадкували радянську модель управління, яка, незважаючи на окремі реформи останніх десятиліть, залишається переважно незмінною. Централізоване фінансування, жорстка вертикаль підпорядкування, відсутність інституційної автономії та слабкий зв'язок із глядацькою аудиторією. Все це робить українські театри вразливими в умовах сучасних викликів. Досвід Праги, де вдалося поєднати державне фінансування з менеджерською гнучкістю, жанрову різноманітність із єдиною інституційною стратегією, а класичну традицію з відкритістю до сучасного мистецтва, може стати цінним орієнтиром для реформування вітчизняної театральної системи.
</summary>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Продюсування концертних турів в умовах воєнної агресії РФ проти України: адаптація моделей і технологій</title>
<link href="http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/1590" rel="alternate"/>
<author>
<name>Усенко, Марія Сергіївна</name>
</author>
<id>http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/1590</id>
<updated>2026-06-26T00:01:15Z</updated>
<published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Продюсування концертних турів в умовах воєнної агресії РФ проти України: адаптація моделей і технологій
Усенко, Марія Сергіївна
Повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну, яке розпочалося 24 лютого 2022 року, стало безпрецедентним викликом для всіх сфер суспільного життя, включаючи культурну та креативну індустрію. Шоу-бізнес, театральна діяльність та концертна індустрія зазнали суттєвих трансформацій, які вплинули як на організаційні моделі, так і на зміст творчої діяльності. Умови воєнного стану сформували нову реальність, у якій культурна діяльність набула не лише розважального, але й соціального, психологічного та навіть стратегічного значення. Актуальність даного дослідження зумовлена необхідністю комплексного аналізу процесів, що відбуваються у сфері продюсування концертних турів в Україні в умовах війни.
</summary>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Роль продюсера в створенні глобальних музичних проєктів. Досвід США та Великобританії</title>
<link href="http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/1589" rel="alternate"/>
<author>
<name>Зіновчук, Тимур Іванович</name>
</author>
<id>http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/1589</id>
<updated>2026-06-26T00:01:25Z</updated>
<published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Роль продюсера в створенні глобальних музичних проєктів. Досвід США та Великобританії
Зіновчук, Тимур Іванович
Актуальність теми дипломної роботи зумовлена тим, що в сучасній музичній індустрії продюсер давно перестав бути лише технічним посередником між виконавцем і студією звукозапису. В практиці створення альбому він дедалі частіше виконує комплексну роль: організовує виробничий процес, формує художню концепцію, впливає на аранжування, вибудовує комунікацію між артистом, лейблом, інженерами та аудиторією, а також бере участь у подальшому позиціонуванні й промоушені музичного продукту. Саме тому продюсування доцільно розглядати не як допоміжну функцію, а як окрему форму творчо-організаційної діяльності, в якій поєднуються мистецьке бачення, менеджмент, психологія співпраці, ринкова інтуїція та технологічна компетентність. Особливо показовою ця проблема є у сфері популярної музики США та Європи, де альбом часто виступає не лише набором композицій, а цілісним культурним продуктом. Успішний реліз формує образ артиста, закріплює або змінює його місце на ринку, створює нові жанрові орієнтири, впливає на концертну діяльність, медійну репутацію та довготривалу присутність у масовій культурі. Відповідно, продюсер працює не лише з матеріалом, який уже існує, а з потенціалом майбутнього сприйняття: він має зрозуміти, яким чином пісня, звук, імідж і стратегія просування можуть скластися в переконливу художню й комерційну систему.
</summary>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Продюсування циркових програм в сучасних умовах. Вітчизняний та зарубіжний досвід</title>
<link href="http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/1588" rel="alternate"/>
<author>
<name>Нікулін, Віктор Вікторович</name>
</author>
<id>http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/1588</id>
<updated>2026-06-26T00:01:18Z</updated>
<published>2026-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Продюсування циркових програм в сучасних умовах. Вітчизняний та зарубіжний досвід
Нікулін, Віктор Вікторович
Актуальність теми дослідження зумовлена суттєвими трансформаціями, що відбуваються у сфері культури, мистецтва та індустрії розваг у XXI столітті. У сучасних умовах циркове мистецтво перестає бути виключно традиційною формою видовищної діяльності та поступово перетворюється на багатофункціональний культурний продукт, який поєднує творчі, комунікаційні, економічні та управлінські складові. Глобалізаційні процеси, цифровізація культурного простору, розвиток креативних індустрій та зміна запитів аудиторії суттєво впливають на функціонування циркової сфери, що зумовлює необхідність нових підходів до організації та продюсування циркових програм. Сучасний цирк сьогодні виступає не лише формою розважального мистецтва, але й важливим елементом культурної дипломатії, міжнародної економіки та культурного обміну. В багатьох країнах світу циркове мистецтво активно інтегрується в систему креативних індустрій, демонструючи здатність адаптуватися до нових соціокультурних умов. Особливо помітною є тенденція до синтезу циркового мистецтва з театром, хореографією, музикою, мультимедійними технологіями та візуальними ефектами. У результаті циркові програми набувають ознак масштабних мистецьких проєктів, створення яких потребує професійного продюсування, ефективного менеджменту та стратегічного планування.
</summary>
<dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
