http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/329 2026-07-11T18:21:41Z 2026-07-11T18:21:41Z Богомазов, Петро Дмитрович http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/1601 2026-07-09T00:00:16Z 2026-01-01T00:00:00Z

Сценічне світло як сценографічний інструмент роботи з нетеатральним простором Богомазов, Петро Дмитрович Мета статті – визначити роль і функції сценічного світла як інструмента трансформації нетеатрального простору у формуванні сценографічної структури перформативної події. Методологія дослідження ґрунтується на міждисциплінарному поєднанні сценографічного аналізу, перформативної теорії театру та а́кторно-мережевого підходу, що дає змогу презентувати концепцію світла як пластичного елемента простору та взаємодії матеріальних і нематеріальних компонентів сценічного середовища. Наукова новизна полягає у розгляді сценічного світла як активного інструменту трансформації нетеатрального простору, здатного надавати архітектурним і побутовим об’єктам функцію сценічних елементів без їх фізичної перебудови. Обґрунтовано світло як актант перформативної мережі, що взаємодіє з виконавцями, глядачами та матеріальними об’єктами, формуючи структуру еатральної події та перцептивний досвід глядача. Виявлено механізми створення поверхневих ефектів світлом – своєрідних сценічних трюків, які виступають посередниками між візуальною формою дії та її смисловою і міфологічною актуалізацією. Запропоновано типологію режимів театралізації нетеатрального простору світловими засобами, що включає архітектурний, сценографічний і перформативний режими використання світла.

2026-01-01T00:00:00Z Лук'яненко, Катерина Олександрівна http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/1019 2025-10-14T00:00:55Z 2025-02-01T00:00:00Z

Безбар'єрність в культурі як один із базових запитів сучасності в Україні Лук'яненко, Катерина Олександрівна

2025-02-01T00:00:00Z Урицький, Михайло Якович Urytskyi, Mykhailo http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/1017 2025-10-14T00:00:18Z 2023-01-01T00:00:00Z

Кримський театр ляльок доби Бориса Азарова Урицький, Михайло Якович; Urytskyi, Mykhailo Аналізується творча діяльність Кримського театру ляльок кінця XX початку — XXI сторіччя в часи художнього керівництва театром заслуженого діяча мистецтв України Бориса Азарова. Презентується постать самого художнього керівника театру, а також найбільш яскравих представників театрального колективу. Наголошується роль видатних композиторів (А. Караманов, Л. Етінгер, Л. Хитряк і Є. Пшемецький), сценографів (Л. Рестенко, І. Уварова, А. Чечик та ін.), балетмейстерів (Л. Котляренко, В. Донцов) у постановках знакових вистав театру. Стаття містить творчі портрети провідних акторів і аналіз створених ними ролей у найкращих спектаклях Кримського академічного театру ляльок. Описуються знакові вистави творчого колективу, їх новаторська значимість на межі пізнього радянського періоду і періоду Незалежності України, унікальна репертуарна політика театру, залучення до співпраці з театром видатних режисерів України і зарубіжжя (С. Єфремова, С. Брижаня, Ю. Сікало, Т. Жукова та ін.), виникнення нових форм, створення перших вистав українською мовою в Автономній Республіці Крим, а також вистав за кримськотатарським національним фольклором. Акцентуються творчі досягнення колективу театру як такі, що потребують глибокого подальшого дослідження.

2023-01-01T00:00:00Z Лук'яненко, Катерина Олександрівна http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/963 2025-07-15T03:03:47Z 2021-01-01T00:00:00Z

Різновиди і специфіка створення вистав з урахуванням сприйняття незрячих та слабозорих глядачів Лук'яненко, Катерина Олександрівна Оскільки для людей з інвалідністю більшість мистецьких ресурсів залишаються недоступними, особливо актуальними сьогодні стають питання, присвячені вивченню саме інклюзивного театрального продукту, який тільки починає розвиватися в українському культурному сучасному просторі. Інклюзивний театральний продукт – це вид вистави, котрий створюється з урахуванням сприйняття людей з інвалідністю, з певними технічними та мистецькими адаптаціями для максимального включення всіх реципієнтів у соціокультурний процес. Кожна вистава має враховувати конкретні форми нозології людей з інвалідністю. У статті розглянуто створення інклюзивних театральних проектів, зокрема вистав із урахуванням сприйняття незрячих і слабозорих глядачів, різновиди та специфіка постановок такого формату, а саме вистави з тифлокоментуванням або аудіодискрипцією, вистави у темряві або із закритими очима, вистави театру відчуттів. Водночас здійснено спробу висвітлити практику створення інклюзивних проектів з урахуванням сприйняття незрячих і слабозорих глядачів у міжнародному й українському театральному просторі. Передусім матеріалом для цього аналізу є мистецький досвід таких театрів: «Arena Stage Theatre» (США), «Ансамбль Берлінер» («The Berliner Ensemble») у Німеччині, «Королівський національний театр» («The Royal National Theatre»), «Північна опера» («Opera North») у Великій Британії, «Театр у темряві» («A theatre in the dark») і «Сліпе кафе» («The blind cafe») у США, театральна компанія «Театр почуттів» («Theatre of senses») у Литві, Московський театр ляльок, театр-музей «Булгаківський дім» у Росії, а також творча діяльність театрів України: Івано-Франківського академічного обласного театру ляльок ім. Марійки Підгірянки, Малого драматичного театру, Київського національного академічного театру оперети, театру «Мізантроп», театральної компанії «U!ZAHVATI», стаціонарного аудіотеатру «Театр Вух».

2021-01-01T00:00:00Z