<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>У вітчизняних фахових виданнях</title>
<link href="http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/421" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/421</id>
<updated>2026-04-16T23:40:33Z</updated>
<dc:date>2026-04-16T23:40:33Z</dc:date>
<entry>
<title>Світська держава як надбання середньовічної університетської традиції полеміки та наукових дискусій</title>
<link href="http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/809" rel="alternate"/>
<author>
<name>Кушинська, Лариса Анатоліївна</name>
</author>
<id>http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/809</id>
<updated>2024-06-28T03:01:36Z</updated>
<published>2018-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Світська держава як надбання середньовічної університетської традиції полеміки та наукових дискусій
Кушинська, Лариса Анатоліївна
Статтю присвячено процесу перетворення релігійного характеру держави на світський тип і чинникам, що сприяли такій еволюції. Подано авторське бачення світської держави та ролі університетської традиції полеміки та наукових дискусій у її формуванні.
</summary>
<dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Теоретична спадщина англійських класицистів : естетико-мистецтвознавчий аспект</title>
<link href="http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/791" rel="alternate"/>
<author>
<name>Тернова, Марина Володимирівна</name>
</author>
<id>http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/791</id>
<updated>2024-06-19T03:03:54Z</updated>
<published>2021-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Теоретична спадщина англійських класицистів : естетико-мистецтвознавчий аспект
Тернова, Марина Володимирівна
Стаття присвячена аналізу теоретичної спадщини англійських&#13;
класицистів, яка посіла помітне місце в історії одного з важливих етапів&#13;
європейського культуротворення. Зазначено, що охопивши складний період між XVI –&#13;
початком XIX століття, класицизм продемонстрував сталість і естетичних, і&#13;
художніх засад, спираючись на які розвивалися різні класицистичні моделі.&#13;
Аргументовано, що серед італійської, французької, німецької моделей&#13;
класицизму, англійська вирізнялася цілісністю та масштабністю. Окрім цього, маючи&#13;
в означений період незначні контакти з іншими країнами, англійська класицистична&#13;
спадщина сформувалася як самобутній та самоцінний феномен, що виявився не тільки&#13;
в поезії та драматургії, а й низці інших видів художньої творчості. Саме це дозволяє&#13;
наголосити на естетико-мистецтвознавчому аспекті, який надав цілісності&#13;
теоретичній спадщині англійських класицистів.&#13;
Підкреслено, що застосування у статті персоналізованого підходу, дозволило&#13;
виявити особистісний внесок кожного з представників англійського «руху&#13;
класицистів» у загальний процес «розбудови» європейського культурного простору.
</summary>
<dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Мистецтвознавча концепція Р. Дж. Коллінгвуда як об'єкт теоретичного аналізу</title>
<link href="http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/789" rel="alternate"/>
<author>
<name>Тернова, Марина Володимирівна</name>
</author>
<id>http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/789</id>
<updated>2024-05-30T03:00:47Z</updated>
<published>2020-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Мистецтвознавча концепція Р. Дж. Коллінгвуда як об'єкт теоретичного аналізу
Тернова, Марина Володимирівна
У статті проаналізовано мистецтвознавчу концепцію Робіна Джорджа Коллінгвуда (1889-1943) – відомого англійського філософа-неогегельянця, значна частина теоретичної спадщини якого пов’язана як із з’ясуванням природи мистецтва, так і з розглядом його стану в період зміни «доби Оскара Уайльда» на «добу Редьярда Кіплінга». Окреслено коло проблем, таких як, зміст і форма, образ, зображення, мімезис, відображення, емоція, мистецтво і «людина з вулиці», представлення яких в інтерпретації Коллінгвуда, значно розширило дослідницький простір не лише англійського, а й європейського мистецтвознавства. Наголошено, що мистецтвознавча концепція англійського теоретика «побудована» на підґрунті активного використання історико-культурних традицій.
</summary>
<dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Р. Дж. Коллінгвуд : художній смак як чинник персоналізації історії мистецтва</title>
<link href="http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/788" rel="alternate"/>
<author>
<name>Тернова, Марина Володимирівна</name>
</author>
<id>http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/788</id>
<updated>2024-05-30T03:01:21Z</updated>
<published>2022-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Р. Дж. Коллінгвуд : художній смак як чинник персоналізації історії мистецтва
Тернова, Марина Володимирівна
У статті «художній смак» розглянуто і як теоретичну проблему, яка на межі XVII – XVIII століття активно залучається у простір європейського мистецтвознавства, і як вияв особистісних уподобань митців, місце котрих в ієрархії творчої значущості враховувало такий чинник, як художній смак. Підкреслено специфіку «естетичного смаку» як теоретичної проблеми і як особистісної оцінки мистецьких творів, що має власне місце в сучасній гуманістиці. Показано, що в теоретичному аспекті протягом другої половини ХХ століття окреслилася тенденція аналізувати смак як естетико-художній феномен. Виокремлено авторську позицію Р. Дж. Коллінгвуда – відомого англійського філософа, естетика, мистецтвознавця та історика науки, котрий відносив «смак» до наріжних естетико-мистецтвознавчих понять, педалюючи при цьому значення смаку як виявлення професійної культури митця. Аргументовано, що актуалізація теоретичних поглядів Р. Дж. Коллінгвуда важлива в умовах використання сучасною культурологією міждисциплінарного підходу, який виявився в англійській гуманістиці загалом, і в позиції автора монографії «Принципи мистецтва». Проаналізовано ставлення Р. Дж. Коллінгвуда до історико-філософської та естетико-мистецтвознавчої традиції осмислення «смаку» і наголошено на тих відмінностях, які мали місце в інтерпретації «смаку» в логіці становлення як естетичного, так і художнього підходів. Окреслено коло митців, творчість котрих дозволяє «проілюструвати» їхні особистісні уподобання і концептуалізувати низку питань, пов’язаних з використанням теоретико-практичного потенціалу існуючих модифікацій «художнього смаку».
</summary>
<dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
