http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/460 2026-04-13T12:05:13Z http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/923 Музика в літературно-мистецькій діяльності Марка Кропивницького Фількевич, Галина Миколаївна Творча діяльність М. Л. Кропивницького – одного з корифеїв українського театру, драматурга, режисера, актора – достатньо повно опрацьована науковцями. Проте одна зі сфер його творчості – музика в літературно-мистецькому просторі Кропивницького – майже не розроблена. Тема «Кропивницький-музикант» аналізується в кількох аспектах. Трактування цієї теми в цій музикознавчій праці, звичайно, не є вичерпним і подано в жанрі нарису. Рекомендовано фахівцям із музичної й театральної сфер, студентам, загалом усім, хто цікавиться історією українського музично-драматичного мистецтва. 2025-01-01T00:00:00Z http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/678 Український музично-драматичний театр у системі соціокультурних зв’язків останньої третини ХІХ – початку ХХ століття Ян, Ірина Миколаївна Автореферат презентує дисертацію, де здійснюється комплексна теоретико-дискурсивна концептуалізація історико-культурних процесів конституювання та інституалізації українського музично-драматичного театру як культуротворчого феномена у соціосфері державно-політичних, загальногромадських, соціально-економічних, адміністративно-господарських, міжкультурних, етнічних, регіональних і художньо-естетичних зв’язків у полікультурних умовах Російської та Австро-Угорської імперій останньої третини ХІХ – початку ХХ ст. Розкрито націєтворчий сенс соціокультурного статусу та ролі музично-драматичного театру в історії української культури. Проаналізовано характерні ознаки інституалізації українського музично-драматичного театру, що виявилися у формуванні його організаційно-творчих засад, традиційних та інноваційних форм музично-драматичної діяльності, створенні національного жанрово-стильового репертуару. Розглянуто художньо-естетичну та світоглядно-просвітницьку спрямованість гастрольної діяльності українських музично-драматичних колективів, що сприяла розвитку етнокультурних взаємозв’язків, створенню цілісного поліетнічного культурного простору. Виявлено, що розвиток українського музично-драматичного театру на зламі століть, як і українського мистецтва загалом, відбувався в контексті еволюції європейської культури. 2021-01-01T00:00:00Z http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/624 Концертна діяльність польських піаністів у Києві (кінець XIX - початок XX ст.) Сітенко, Тетяна Володимирівна Висвітлено зміст, обсяг і контроль концертних виступів польських піаністів у музичному житті Києва ХІХ - ХХ ст. Розглянуто концерти Й. Гофмана, Й. Слівінського, В. Ландовського, І. Падеревського, Л. Годовського, О. Міхаловського, Й. Турчинського. Проаналізовано репертуар польських піаністів, наведено характеристику індивідуальних якостей кожного з них, визначено рівень критичного та слухацького резонансу, а також розкрито що нового привніс кожен з митців у розвиток музичного життя Києва та як позначились їх виступи на становленні української піаністичної школи - виконавської та педагогічної. Розкрито роль гастрольної діяльності польських піаністів у розвитку не лише концертного, музичного та загальнокультурного життя Києва, але й в активізації інтеграційних процесів щодо входження міста до загальноєвропейського культурного простору. 2010-01-01T00:00:00Z http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/544 Мистецько-видовищні форми сучасної культури: типологія та специфіка функціонування Станіславська, Катерина Ігорівна Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора мистецтвознавства за спеціальністю 26.00.01 – теорія та історія культури. Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв. – Київ, 2012. Дисертація присвячена розгляду, аналізу та систематизації мистецько-видовищних форм другої половини ХХ – початку ХХІ століть. У роботі досліджено підходи до визначення поняття «видовище» у науковій теорії, сформульовано авторські визначення понять «видовище» та «мистецько-видовищна форма», здійснено класифікацію сучасних мистецько-видовищних форм. Обґрунтовано концепт тілесності як суттєвої ознаки мистецько-видовищних форм постмодернізму, досліджено процес еволюції образотворчо-тілесних форм сучасності (інсталяції, хепенінгу, перформансу, флешмобу, боді-арту). Вуличне мистецтво (різні види вуличного малювання та інсталяцій) охарактеризовано з точки зору мистецько-видовищної специфіки. У сфері сценічного мистецтва досліджено новітній феномен інструментального та хорового театру; виявлено особливості мюзиклу як найяскравішого зразка театрально-сценічної видовищності; простежено феномен театралізації сучасного цирку. У сфері екранних видовищ проаналізовано мистецькі форми екранів різних типів, зокрема: здійснено класифікацію театрально-екранних форм; узагальнено естетичні особливості та уточнено визначення музичного відеокліпу; виявлено й обґрунтовано характерні риси телевізійного рекламного ролику як мистецько-видовищної екранної форми; розглянуто комп’ютерну відеогру у контексті екранно-мистецького видовища; пісочну анімацію визначено новітнім експериментальним жанром екранного мистецтва. 2012-01-01T00:00:00Z