<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
<channel>
<title>Наукові статті</title>
<link>http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/329</link>
<description/>
<pubDate>Thu, 16 Apr 2026 17:05:02 GMT</pubDate>
<dc:date>2026-04-16T17:05:02Z</dc:date>
<item>
<title>Безбар'єрність в культурі як один із базових запитів сучасності в Україні</title>
<link>http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/1019</link>
<description>Безбар'єрність в культурі як один із базових запитів сучасності в Україні
Лук'яненко, Катерина Олександрівна
</description>
<pubDate>Sat, 01 Feb 2025 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/1019</guid>
<dc:date>2025-02-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Кримський театр ляльок доби Бориса Азарова</title>
<link>http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/1017</link>
<description>Кримський театр ляльок доби Бориса Азарова
Урицький, Михайло Якович; Urytskyi, Mykhailo
Аналізується творча діяльність Кримського театру ляльок кінця XX початку — XXI сторіччя в часи художнього керівництва театром заслуженого діяча мистецтв України Бориса Азарова. Презентується постать самого художнього керівника театру, а також найбільш яскравих представників театрального колективу. Наголошується роль видатних композиторів (А. Караманов, Л. Етінгер, Л. Хитряк і Є. Пшемецький), сценографів (Л. Рестенко, І. Уварова, А. Чечик та ін.), балетмейстерів (Л. Котляренко, В. Донцов) у постановках знакових вистав театру. Стаття містить творчі портрети провідних акторів і аналіз створених ними ролей у найкращих спектаклях Кримського академічного театру ляльок. Описуються знакові вистави творчого колективу, їх новаторська значимість на межі пізнього радянського періоду і періоду Незалежності України, унікальна репертуарна політика театру, залучення до співпраці з театром видатних режисерів України і зарубіжжя (С. Єфремова, С. Брижаня, Ю. Сікало, Т. Жукова та ін.), виникнення нових форм, створення перших вистав українською мовою в Автономній Республіці Крим, а також вистав за кримськотатарським національним фольклором. Акцентуються творчі досягнення колективу театру як такі, що потребують глибокого подальшого дослідження.
</description>
<pubDate>Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/1017</guid>
<dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Різновиди і специфіка створення вистав з урахуванням сприйняття незрячих та слабозорих глядачів</title>
<link>http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/963</link>
<description>Різновиди і специфіка створення вистав з урахуванням сприйняття незрячих та слабозорих глядачів
Лук'яненко, Катерина Олександрівна
Оскільки для людей з інвалідністю більшість мистецьких ресурсів залишаються недоступними, особливо актуальними сьогодні стають питання, присвячені вивченню саме інклюзивного театрального продукту, який тільки починає розвиватися в українському культурному сучасному просторі. Інклюзивний театральний продукт – це вид вистави, котрий створюється з урахуванням сприйняття людей з інвалідністю, з певними технічними та мистецькими адаптаціями для максимального включення всіх реципієнтів у соціокультурний процес. Кожна вистава має враховувати конкретні форми нозології людей з інвалідністю. У статті розглянуто створення інклюзивних театральних проектів, зокрема вистав із урахуванням сприйняття незрячих і слабозорих глядачів, різновиди та специфіка постановок такого формату, а саме вистави з тифлокоментуванням або аудіодискрипцією, вистави у темряві або із закритими очима, вистави театру відчуттів. Водночас здійснено спробу висвітлити практику створення інклюзивних проектів з урахуванням сприйняття незрячих і слабозорих глядачів у міжнародному й українському театральному просторі. Передусім матеріалом для цього аналізу є мистецький досвід таких театрів: «Arena Stage Theatre» (США), «Ансамбль Берлінер» («The Berliner Ensemble») у Німеччині, «Королівський національний театр» («The Royal National Theatre»), «Північна опера» («Opera North») у Великій Британії, «Театр у темряві» («A theatre in the dark») і «Сліпе кафе» («The blind cafe») у США, театральна компанія «Театр почуттів» («Theatre of senses») у Литві, Московський театр ляльок, театр-музей «Булгаківський дім» у Росії, а також творча діяльність театрів України: Івано-Франківського академічного обласного театру ляльок ім. Марійки Підгірянки, Малого драматичного театру, Київського національного академічного театру оперети, театру «Мізантроп», театральної компанії «U!ZAHVATI», стаціонарного аудіотеатру «Театр Вух».
</description>
<pubDate>Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/963</guid>
<dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
<item>
<title>Онтологія мистецтва ігрової ляльки як культурне втілення специфічних засобів виразності</title>
<link>http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/897</link>
<description>Онтологія мистецтва ігрової ляльки як культурне втілення специфічних засобів виразності
Неупокоєв, Руслан Валентинович
Стаття уточнює визначення специфіки мистецтва ігрової ляльки як його онтологічної особливості та визначає ступінь специфічності відповідних засобів виразності заради створення термінологічного та методологічного консенсусу через застосування культурологічного підходу та класифікації мистецьких дискурсів за принципом Фрідріха Ніцше.
</description>
<pubDate>Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/897</guid>
<dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</channel>
</rss>
