<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
<channel>
<title>Бакалаврські</title>
<link>http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/355</link>
<description/>
<pubDate>Mon, 06 Apr 2026 03:48:24 GMT</pubDate>
<dc:date>2026-04-06T03:48:24Z</dc:date>
<item>
<title>«Едіп-цар» Софокла в контексті сценічної практики європейського театру кінця ХІХ - початку ХХІ століть</title>
<link>http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/877</link>
<description>«Едіп-цар» Софокла в контексті сценічної практики європейського театру кінця ХІХ - початку ХХІ століть
Мисник, Юлія Дмитрівна
Історія та розвиток українського театру, як і театрів багатьох країн світу, суголосні з державотворчим процесом та соціокультурним життям суспільства. Театр у цьому процесі акумулює в собі досвід минулих століть, виступає віддзеркаленням сьогодення, передвісником прийдешніх подій, інструментом у дослідженнях, лакмусовим папірцем конфліктних ситуацій, трибуною, з якої може бути виголошено соціальні зміни. Аналіз окремих історичних періодів засвідчив, що доволі часто за відсутності національного лідера в державі або ситуації невизначеності її подальшого стратегічного розвитку в театральній культурі спостерігається звернення до однієї з найбільш значущих античних трагедій – «Царя Едіпа» Софокла. В ній відображено внутрішні пошуки особистості та тема неминучої долі — фатуму. Ще на початку ХХ століття чималий резонанс серед театралів найбільших міст України – Києва, Харкова та Одеси – спричинила гастрольна вистава «Цар Едіп» німецького режисера М. Райнгардта. В контексті розвитку української театральної культури першим досвідом постановки Софоклової трагедії стала вистава Леся Курбаса «Едіп-цар» на сцені Молодого театру 1918 року. Наприкінці ХХ – початку ХХІ століття на сценах провідних академічних київських театрів відбулося декілька «етапних» постановок за трагедією Софокла «Цар Едіп», а саме: в Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка (режисер Роберт Стуруа, 2003) та в Київському академічному драматичному театрі на Подолі (режисер Давид Петросян, 2022). Кожна з вистав, завдяки концептуальному режисерському баченню, що, безсумнівно, спиралося й на сценографічне та музичне оформлення, майстерності акторів, ставала винятковим мистецьким явищем, на якому була зосереджена увага як професійних критиків і журналістів, так і пересічного глядача.
</description>
<pubDate>Sun, 01 Dec 2024 00:00:00 GMT</pubDate>
<guid isPermaLink="false">http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/877</guid>
<dc:date>2024-12-01T00:00:00Z</dc:date>
</item>
</channel>
</rss>
