http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/421 Sat, 18 Apr 2026 08:57:23 GMT 2026-04-18T08:57:23Z http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/809 Світська держава як надбання середньовічної університетської традиції полеміки та наукових дискусій Кушинська, Лариса Анатоліївна Статтю присвячено процесу перетворення релігійного характеру держави на світський тип і чинникам, що сприяли такій еволюції. Подано авторське бачення світської держави та ролі університетської традиції полеміки та наукових дискусій у її формуванні. Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/809 2018-01-01T00:00:00Z http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/791 Теоретична спадщина англійських класицистів : естетико-мистецтвознавчий аспект Тернова, Марина Володимирівна Стаття присвячена аналізу теоретичної спадщини англійських класицистів, яка посіла помітне місце в історії одного з важливих етапів європейського культуротворення. Зазначено, що охопивши складний період між XVI – початком XIX століття, класицизм продемонстрував сталість і естетичних, і художніх засад, спираючись на які розвивалися різні класицистичні моделі. Аргументовано, що серед італійської, французької, німецької моделей класицизму, англійська вирізнялася цілісністю та масштабністю. Окрім цього, маючи в означений період незначні контакти з іншими країнами, англійська класицистична спадщина сформувалася як самобутній та самоцінний феномен, що виявився не тільки в поезії та драматургії, а й низці інших видів художньої творчості. Саме це дозволяє наголосити на естетико-мистецтвознавчому аспекті, який надав цілісності теоретичній спадщині англійських класицистів. Підкреслено, що застосування у статті персоналізованого підходу, дозволило виявити особистісний внесок кожного з представників англійського «руху класицистів» у загальний процес «розбудови» європейського культурного простору. Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/791 2021-01-01T00:00:00Z http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/789 Мистецтвознавча концепція Р. Дж. Коллінгвуда як об'єкт теоретичного аналізу Тернова, Марина Володимирівна У статті проаналізовано мистецтвознавчу концепцію Робіна Джорджа Коллінгвуда (1889-1943) – відомого англійського філософа-неогегельянця, значна частина теоретичної спадщини якого пов’язана як із з’ясуванням природи мистецтва, так і з розглядом його стану в період зміни «доби Оскара Уайльда» на «добу Редьярда Кіплінга». Окреслено коло проблем, таких як, зміст і форма, образ, зображення, мімезис, відображення, емоція, мистецтво і «людина з вулиці», представлення яких в інтерпретації Коллінгвуда, значно розширило дослідницький простір не лише англійського, а й європейського мистецтвознавства. Наголошено, що мистецтвознавча концепція англійського теоретика «побудована» на підґрунті активного використання історико-культурних традицій. Wed, 01 Jan 2020 00:00:00 GMT http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/789 2020-01-01T00:00:00Z http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/788 Р. Дж. Коллінгвуд : художній смак як чинник персоналізації історії мистецтва Тернова, Марина Володимирівна У статті «художній смак» розглянуто і як теоретичну проблему, яка на межі XVII – XVIII століття активно залучається у простір європейського мистецтвознавства, і як вияв особистісних уподобань митців, місце котрих в ієрархії творчої значущості враховувало такий чинник, як художній смак. Підкреслено специфіку «естетичного смаку» як теоретичної проблеми і як особистісної оцінки мистецьких творів, що має власне місце в сучасній гуманістиці. Показано, що в теоретичному аспекті протягом другої половини ХХ століття окреслилася тенденція аналізувати смак як естетико-художній феномен. Виокремлено авторську позицію Р. Дж. Коллінгвуда – відомого англійського філософа, естетика, мистецтвознавця та історика науки, котрий відносив «смак» до наріжних естетико-мистецтвознавчих понять, педалюючи при цьому значення смаку як виявлення професійної культури митця. Аргументовано, що актуалізація теоретичних поглядів Р. Дж. Коллінгвуда важлива в умовах використання сучасною культурологією міждисциплінарного підходу, який виявився в англійській гуманістиці загалом, і в позиції автора монографії «Принципи мистецтва». Проаналізовано ставлення Р. Дж. Коллінгвуда до історико-філософської та естетико-мистецтвознавчої традиції осмислення «смаку» і наголошено на тих відмінностях, які мали місце в інтерпретації «смаку» в логіці становлення як естетичного, так і художнього підходів. Окреслено коло митців, творчість котрих дозволяє «проілюструвати» їхні особистісні уподобання і концептуалізувати низку питань, пов’язаних з використанням теоретико-практичного потенціалу існуючих модифікацій «художнього смаку». Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/788 2022-01-01T00:00:00Z