Короткий опис(реферат):
Міжнародна діяльність українських театрів сьогодні є не лише механізмом
культурного обміну, але й способом інтелектуальної комунікації держави зі
світом. Театр - як жива і чутлива форма мистецтва - давно перестав бути
територією виключно художніх пошуків; він став діалогом між культурами,
простором взаємного навчання та політичної артикуляції. У сучасній
міжнародній взаємодії театрів особливо помітно проявляються такі форми як
копродукція, фестивальна співпраця, мобільність художників, транскордонні
культурні платформи та міждисциплінарні обміни.
Українські театри, спираючись на традицію та професійну школу,
переживають період сутнісних перетворень. Сьогодні вони виходять за межі
національного репертуару і дедалі активніше взаємодіють із європейськими
партнерами - режисерами, драматургами, сценографами, культурними
менеджерами. Це поступово змінює внутрішню систему: від усталених
репертуарних моделей до більш гнучких і мобільних практик продюсування,
управління та фінансування.
