Естетика медіакратії: кінопортрет Сільвіо Берлусконі між політичним іміджем та культурною репрезентацією

Abstract

У сучасних культурологічних і кінознавчих дослідженнях аналіз медіарепрезентацій політичної влади постає як ефективний інструмент осмислення трансформацій політичної комунікації та символічних механізмів легітимації. Особливого значення в цьому контексті набуває феномен медіакратії, за якого масмедіа не лише відображають політичну реальність, а й активно беруть участь у її конструюванні. Кінематограф, завдяки своїй здатності до метафоричного узагальнення й критичної рефлексії, фіксує ці процеси у формі художніх образів і наративів. Мета статті – аналіз кінематографічного образу Сільвіо Берлусконі як прикладу взаємодії політичного іміджу та культурної репрезентації в умовах медіакратії. Методологічною основою дослідження є концепції Поля Віріліо та Фредріка Джеймісона, що дозволяють розглядати медійний образ політика як симулякр, позбавлений тілесної присутності та зорієнтований на масове відтворення й емоційний вплив.