Спадкоємність у виконавському мистецтві балету

Abstract

Робота присвячена темі: «Спадкоємність у виконавському мистецтві балету». Об’єктом дослідження є явище спадкоємності в балеті. Розглядається саме взаємозв’язок виконавців з педагогами та митцями минулого. Предметом дослідження є спадкоємність, як взаємозв’язок поколінь у класичній хореографії. Серед використаних методів дослідження: аналіз інформації з літературних джерел; метод інтерв’ю; узагальнення власного хореографічного досвіду, та досвіду знайомих діячів хореографії; аналіз побачених вистав; консультації з викладачами та художнім керівником тощо. Актуальність дослідження обґрунтовується темою роботи. В першому розділі роботи розглядаються поняття та теорія спадкоємності. Описуються основні визначення та зв’язок з наукою педагогіка. В другому розділі розглядається спадкоємність у балеті. Розглядаються фрагменти з історії балету та танцю. Аналізується основний предмет дослідження. В третьому розділі наводяться приклади спадкоємності серед сучасних українських митців. Розглядається їх творча біографія, та деякі інтерв’ю в контексті роботи. Результатом проведеного дослідження стало доведення твердження, що «в балетному мистецтві неможливо стати професійним артистом, спираючись тільки на власний талант та працю. Спадкоємність у балеті має величезне значення». Припускається, що робота дасть поштовх для подальших досліджень за темою.