Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Тернова, Марина Володимирівна
dc.date.accessioned 2024-05-29T08:53:09Z
dc.date.available 2024-05-29T08:53:09Z
dc.date.issued 2022
dc.identifier.citation Тернова М. В. Обриси теоретико-практичного паритету в спадщині Джозефа Аддісона / Марина Володимирівна Тернова // Культурологічна думка. - 2022 . - № 21. - С. 69 - 77. uk_UA
dc.identifier.uri http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/786
dc.description.abstract У статті на прикладі спадщини Джозефа Аддісона – відомого англійського літератора, естетика та політичного діяча – проаналізовано ситуацію, що склалася в науково-мистецькому просторі Англії в перехідний період від класицизму до просвітництва. Саме Дж. Аддісон належав до тих інтелектуалів свого часу, хто сприйняв, позитивно оцінив і – в межах власних можливостей – сприяв «входженню» окремих просвітницьких ідей в тогочасний дослідницький простір. Наголошено на окремих авторських ідеях Дж. Аддісона, які, з одного боку, значно розширили уявлення його сучасників щодо потенціалу естетичного знання, атрибутація якого на межі ХVІІ – XVІІІ століть, хоча і повільно, але трансформувалася від раціоналістичної моделі до визнання позитивної ролі чуттєвого чинника. Підкреслена роль наукових розвідок Дж. Аддісона щодо феномену «естетичне переживання» та його можливої взаємодії з «уявою». Така теоретична орієнтація сприяла становленню філософсько-психологічної теорії уяви, яка пізніше закріпилася в європейському дослідницькому просторі завдяки Дж. Віко. Реконструйовано літературно-театральне оточення Дж. Аддісона, яке активізувало популяризацію його творчості на англійських теренах, уможливлюючи вплив письменника, поета та драматурга на поточний процес культуротворення і, окреслючи – завдяки позитивній оцінці Р. Дж. Коллінгвуда – значення його спадщини у просторі національної та європейської гуманістики. Запропоновано використовувати чинники культурологічного аналізу – міжнауковість, персоналізацію в контексті біографічного методу, діалогізм та формально-логічну структуру, «теоретико-практичний паритет», оскільки перехід від класицизму до просвітництва – з огляду часу – виявився важливим історико-культурним етапом, який може бути об’єктом теоретичного аналізу як у просторі історії культури, так і культурології. uk_UA
dc.language.iso uk_UA uk_UA
dc.publisher Інститут культурології НАМУ uk_UA
dc.subject класицизм uk_UA
dc.subject Просвітництво uk_UA
dc.subject перехідний період uk_UA
dc.subject теоретико-практичний паритет uk_UA
dc.subject естетичне переживання uk_UA
dc.subject естетична суб'єктивність uk_UA
dc.subject уява uk_UA
dc.subject "політична поезія" uk_UA
dc.title Обриси теоретико-практичного паритету в спадщині Джозефа Аддісона uk_UA
dc.type Article uk_UA
dc.identifier.doi 10.37627/2311-9489-21-2022-1.69-77


Долучені файли

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу