Діалектизм як засіб мовленнєвої характерності в створенні сценічного образу

Abstract

Мета дослідження: виокремити діалектизм як один із засобів мовленнєвої характерності та обґрунтувати доцільність його застосування в процесі створення сценічного образу акторами драматичного театру. Методологія дослідження полягає у використанні таких методів, як системний та компаративістський, що дозволило підкреслити значення окремих словесних принципів у процесі підготовки та втілення ролей акторами-виконавцями. Водночас такий підхід дозволив зробити порівняльний аналіз між діалектичною та унормованою літературною мовами в репліках під час сценічної дії. Наукова новизна полягає в осмисленні використання драматичними акторами діалектів як однієї з основних рис мовленнєвої характерності, що підпорядковується запитам театральної практики. Уперше досліджено виконавську гру з точки зору орфоепічної модифікації. Вказано на доцільність введення в навчальний процес театральних закладів вивчення діалектів як складової акторської професії. Висновки: застосування різних підходів акторської вимови: перевлаштування мовленнєвого апарату з розмовної манери на вокальну, речитативну; передача сутності тексту на ритмомелодійному рівні, динамічному та звуковисотному діапазоні при емоційно-чуттєвій рухливості мови максимально сприяють різнобічному пізнанню, розкриттю авторського слова з місцевою видозміною загальнонародної мови.