Світ аніме та творчість Хаяо Міядзакі

Abstract

Статтю присвячено дослідженню жанру анімаційних фільмів аніме та його прояв у різних видах літератури та мистецтва, насамперед – у кінематографі. На анімаційному матеріалі проаналізовано нюанси азійського погляду на аніме, артикульовано його співзвучність новітнім контекстам японської андеграундної культури, причини популярності жанру не тільки в самій Японії, а й за її межами і як творчість одного з культових режисерів та художників японської анімації Хаяо Міядзакі вплинула на сам жанр та його вклад у його розвиток. У статті охарактеризовані особливості аніме, відмінність від західних анімаційних фільмів, запроваджено диверсифікацію та порівняльну характеристику модальностей жанру, досліджено засади його бурхливого розвитку в екранному мистецтві Японії, проаналізовано творчій шлях і доробок Хаяо Міядзакі у жанрі анімаційних фільмів. Стаття спирається на корпус ідей з перетину естетики азійської культури та світоглядно-міфологічних комплексів аніме й манги, та бібліографічні матеріали, що отримали відображення в екранних творах режисера Хаяо Міядзакі та його колег режисерів, таких як Тацукі Фудзімото та авторів манги, таких як Масамуне Сіро. У статті приведені приклади анімаційних фільмів Хаяо Міядзакі, а також їх специфіка у стилістиці та особливості. Визначені жанрові особливості та проявлені історичні відомості про стиль Манга. У статті відображена творчість та стилістика японського митця Хаяо Міядзакі, в центрі якої культурологічні питання, а саме: вирішення протиріч архаїчного та високотехнологічного в сучасній культурі, діалог традиційної японської культури та західних міфологій сучасності, гуманістичні та загальнолюдські цінності, що зближують християнство та синтоїзм. Показово, що його роботи, які мали колосальний успіх не лише на батьківщині, а й у західного глядача, відрізняють феноменальна індивідуальність та впізнаваність. У статті розглядається питання перетворень у різних творах митця; розглянуто аніме не лише з культурної логіки синтоїстського, а й з особливого загальнолюдського світосприйняття. Саме ці екзистенційні переживання маркують душевне життя людей із сенситивним характером.