Особливості проведення театральних фестивалів під час російської агресії в Україні

Abstract

Фестивальний рух активно формує культурне життя сучасного суспільства, не лише відображаючи естетичні тенденції епохи, а й відіграючи важливу роль у формуванні національної ідентичності, культурної дипломатії та громадянської активності. Впродовж своєї багатовікової еволюції фестивалі зберегли здатність бути не лише мистецьким явищем, а й потужним соціокультурним інструментом. В Україні фестивалі, зокрема театральні, стали значним засобом міжрегіональної та міжнародної комунікації, інструментом підтримки мистецьких ініціатив і розвитку творчого потенціалу. Саме через театральне мистецтво відбувається глибинне осмислення та ідентифікація українців зі своєю історією, традиціями і цінностями, що є особливо важливим в умовах сучасних викликів. З початком російської агресії в Україні з 2014 року культурний простір України зазнав кардинальних змін, зокрема через окупацію значної кількості територій. Повномасштабне російське вторгнення у 2022 році поставило під загрозу функціонування фестивального театрального руху на теренах усієї держави. Змінилася не лише логістика проведення заходів, а й сама роль культури в суспільстві. В нових обставинах фестивалі перетворилися на платформу не лише для творчого самовираження, а й для культурного спротиву, психологічної підтримки суспільства, актуалізації тем війни, травми, героїзму та національної єдності. У цих умовах театральні фестивалі в Україні набули нових сенсів та функцій: збереження національної пам’яті, мобілізації митців і глядачів у процесі формування нової системи цінностей. Проведення таких подій, попри загрози безпеці, руйнування інфраструктури та емоційну втому суспільства, стало свідченням життєстійкості української культури.