Короткий опис(реферат):
Існування такого багатофакторного явища, що носить назву «державний театр»
здавна несло у собі масу протиріч та й навіть парадоксів. 3 одного боку, діячі сцени,
як і будь-які митці, повсюдно намагалися якщо не обстоювати то хоча б принаймні декларувати власну творчу незалежність. З іншого боку, театральна спільнота значно
більше ніж представники інших мистецтв залежала від держави і головне - часто-густо шукала такої залежності. Це обумовлювалося тим, що ефективне функціонування суспільства як самодостатньої соціальної системи завжди визначалося результативністю процесів комунікації. Для державної влади в усі часи особливо важливою була і є масова комунікація, здатна здійснювати широкий та ефективний вплив на соціум, формувати його настрої та уподобання і врешті решт маніпулювати та управляти ним. І саме театр на шляху всього свого історичного розвитку в умовах відсутності сучасних комунікативних засобів виявився єдиним видом мистецтва, якому були притаманні вказані можливості.
