Abstract:
Мета статті – зробити аналіз та систематизувати характерологічні властивості методологічних принципів, що їх мають дотримуватися молоді педагоги сценічної мови в контексті професійної підготовки акторських курсів. У дослідженні використано метод наукових фактів, що допомагає аргументовано висвітлити проблематику шляхом емпіричного досвіду. Також застосовані методи спостереження та порівняння як планомірного накопичення й систематизації судження про навчальні форми рольової моделі співіснування педагог-студент. Зрештою, відбулося звернення й до методів аналізу та експерименту, що допомогли виявити ключові етапи навчання педагогів-початківців, встановити взаємозв’язок варіативності підходів, їх професійної ефективності. Наукова новизна дослідження полягає в детальному аналізі основних параметрів, що забезпечують функціонування унікальної в змістовній сутності та самодостатньої в емпіричній реалізації дисципліни «Сценічна мова». Визначення цих дефініцій продукує переінакшення звичних професійних формацій навчальної практики. Лімітована кількість дослідницько-методичної бази сприяє висвітленню проблематики театральної педагогіки в класі сценічної мови на етапі сучасного розвитку. У статті описано концепції, надано рекомендації, сформульовано план дій для молодих викладачів.
