Сучасний цирк: виклики, можливості, перспективи

Abstract

Мета дослідження – виявити ключові тенденції розвитку сучасного цирку, проаналізувати його актуальні виклики та перспективи, а також окреслити нові можливості в межах взаємодії з технологіями, екологією, соціальними практиками й інституційною інфраструктурою індустрії розваг. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні методів: аналітичного – для вивчення сучасних тенденцій у цирковому мистецтві, осмислення наукової літератури та фахових джерел; дескриптивного – для фіксації актуальних прикладів, проєктів і практик сучасного циркового мистецтва; культурологічної інтерпретації – для аналізу цирку як феномену міждисциплінарної культури, що поєднує соціальні, етичні та естетичні виміри; а також системного підходу – для узагальнення матеріалу й виявлення цілісної парадигми трансформації циркової культури у ХХІ столітті. Наукова новизна статті полягає в системному осмисленні трансформацій сучасного циркового мистецтва в умовах глобальних соціокультурних змін, цифровізації та етичного перегляду культурних практик. Висновки. Сучасний цирк визначено як гнучку, міждисциплінарну культурну систему, що активно реагує на глобальні соціальні, технологічні й етичні виклики. Його трансформація з індустрії розваг у сферу художнього, освітнього та комунікативного досвіду засвідчує потребу переосмислення цирку в науковому дискурсі – не як периферійного явища, а як повноцінного виду мистецтва з високим потенціалом впливу. Виявлено ключові напрями розвитку циркового мистецтва у ХХІ столітті. Наголошено на головному виклику, що постає перед цирковою індустрією, – зберегти унікальність живої взаємодії, водночас інтегруючи її у цифровий простір без втрати емоційної автентичності. Акцентовано на перспективі цирку, що тяжіє до людиноцентричності, технологічної гнучкості, соціальної чутливості та інституційної відкритості.