Пластика рук як засіб виразності у театрі ляльок: особливості використання

Abstract

У науковому обґрунтуванні вперше розглядається пластика рук як самостійний засіб виразності в мистецтві театру ляльок. Адже настійний пошук сучасним театром ляльок інноваційних форм, помітна схильність до перформативності та мультижанровості, актуалізація досвіду широкого спектру мистецьких практик в образному вирішенні вистав потребують переосмислення традиційних прийомів і засобів. А відтак, саме в цьому полягає актуальність даного дослідження, так як йдеться про принципово новий підхід до пластики руки у ієрархії засобів виразності поруч із традиційною доцентровою значущістю ляльки. Мета дослідження полягає у висвітленні феномену пластики рук як потужного самостійного засобу виразності, його сутності і принципів художнього використання.