Кітч як один із компонентів сценографії сучасного театру ляльок

Abstract

Кітч як культурно-естетичний феномен давно перестав бути периферійним поняттям і посів важливе місце серед сучасних теоретичних розвідок. Полісемантичність і динамічність цього поняття дозволяє йому поставати в якості не лише стилістичного засобу, а й формою соціальної комунікації. Відповідно, аналіз цього явища дозволить розширити розуміння ролі кітчу як інтегрованого елемента театрального мистецтва, виявити особливості взаємодії кітчу з іншими елементами театральної мови та створити теоретичну базу для подальшої розробки методологічного підходу до використання кітчевих стратегій у сценографії. У науковому дискурсі кітч посідає міждисциплінарне місце, адже його проблематика опрацьовувалася в багатьох гуманітарних галузях, зокрема у працях з: філософії (Ж. Бодріяр, У. Еко, К. Ґрінберг, Т. Адорно, О. Муха, Т. Кулка), культурології та мистецтвознавства (Т. Дубровний, А. Міненко, О. Уманець, Б. Шумилович), літературознавства (Т. Гундорова, В. Ешкілєв), музикознавства (Д. Жалейко, Н. Зимогляд, В. Полюга), театрознавства (К. Чоботарі, А. Щокін). В той же час недостатньо розвинено теоретичне осмислення феномену кітчу в контексті театру ляльок, зокрема в аспекті сценографії.