Abstract:
Війна суттєво змінила соціальне та культурне життя України. У складних умовах постійної небезпеки, втрат і невизначеності суспільство потребує не лише матеріальної підтримки, а й простору для осмислення пережитого досвіду, емоційного розвантаження та діалогу. Саме в такій ситуації театр починає виконувати значно ширші функції, ніж просто мистецькі. Він стає місцем зустрічі, обговорення, співпереживання та взаємної підтримки. Особливо помітним явищем стали соціальні театральні проєкти, які спрямовані на активну взаємодію з аудиторією. Йдеться про ініціативи, де глядач не лише спостерігає за виставою, а бере участь у процесі, ділиться власним досвідом, вступає в діалог з акторами та іншими учасниками. Такі формати набувають особливого значення під час війни, коли важливо зберігати соціальні зв’язки, підтримувати психологічну стійкість та формувати спільне бачення майбутнього. Саме тому дослідження соціальних театральних проєктів, спрямованих на взаємодію з аудиторією в умовах війни, є актуальним і своєчасним.
