Режисерсько-продюсерський паритет як ознака творчої самореалізації Віталія Малахова (1991–2001 рр.): досвід персоналізованого підходу

Abstract

Мета статті – проаналізувати творчу діяльність Віталія Малахова у період 1991–2001 рр., яка ґрунтувалася на паритеті його режисерсько-продюсерської самореалізації, і дослідити найпоказовіші театральні проєкти, що шляхом використання багатоджерельного фінансування, були втілені під час функціонування заснованої ним приватної театральної агенції «Поділ. Арт. Проект». У роботі над статтею були використані наступні методи: наукового пізнання: системний, порівняльний, історичної ретроспекції, міждисциплінарний принцип, що уможливив реалізацію економічного, соціокультурного та мистецтвознавчого підходу, а також потенціал кейс-аналізу певних театральних проєктів. Наукова новизна статті полягає в акцентуації на продуктивності режисерсько-продюсерського паритету як ознаці творчої самореалізації Віталія Малахова в умовах 1991–2001 рр., що дало змогу в дещо іншому ракурсі висвітлити особливості творчих і організаційних орієнтирів митця, спрямованих на модернізацію українського театрального процесу.