Статтю присвячено процесу перетворення релігійного характеру держави на світський тип і чинникам, що сприяли такій еволюції. Подано авторське бачення світської держави та ролі університетської традиції полеміки та наукових ...
Стаття присвячена аналізу теоретичної спадщини англійських
класицистів, яка посіла помітне місце в історії одного з важливих етапів
європейського культуротворення. Зазначено, що охопивши складний період між XVI –
початком ...
У статті проаналізовано мистецтвознавчу концепцію Робіна Джорджа Коллінгвуда (1889-1943) – відомого англійського філософа-неогегельянця, значна частина теоретичної спадщини якого пов’язана як із з’ясуванням природи мистецтва, ...
У статті «художній смак» розглянуто і як теоретичну проблему, яка на межі XVII – XVIII століття активно залучається у простір європейського мистецтвознавства, і як вияв особистісних уподобань митців, місце котрих в ієрархії ...
У статті реконструйовано процес становлення структурних елементів художнього твору: мімезис – канон – стиль – образ – форма – художній метод, які в логіці історико-культурного руху мистецтва набули вагомого значення щодо ...
У статті на прикладі спадщини Джозефа Аддісона – відомого англійського літератора, естетика та політичного діяча – проаналізовано ситуацію, що склалася в науково-мистецькому просторі Англії в перехідний період від класицизму ...
У статті, спираючись на монографію Р. Дж. Коллінгвуда «Принципи мистецтва» (1938), реконструйовано теоретичний простір тогочасної англійської гуманістики. Показано, що у своїй праці Р. Дж. Коллінгвуд – відомий англійський ...
У статті сфокусовано увагу на специфіці розвитку англійського класицизму в умовах кінця XVII – першої половини XVIII століття. Цей період демонструє нові досягнення в логіці «руху» такого важливого напряму гуманістики як ...
У статті відтворено логіку розвитку "філософії абсурду" – терміна інтелектуальної традиції, пов'язаної з атрибутивною характеристикою відносин людини з навколишнім світом. Висвітлено найпродуктивніші ідеї "філософії абсурду" ...