Abstract:
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора мистецтвознавства за спеціальністю 26.00.01 – теорія та історія культури. Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв. – Київ, 2012.
Дисертація присвячена розгляду, аналізу та систематизації мистецько-видовищних форм другої половини ХХ – початку ХХІ століть. У роботі досліджено підходи до визначення поняття «видовище» у науковій теорії, сформульовано авторські визначення понять «видовище» та «мистецько-видовищна форма», здійснено класифікацію сучасних мистецько-видовищних форм. Обґрунтовано концепт тілесності як суттєвої ознаки мистецько-видовищних форм постмодернізму, досліджено процес еволюції образотворчо-тілесних форм сучасності (інсталяції, хепенінгу, перформансу, флешмобу, боді-арту). Вуличне мистецтво (різні види вуличного малювання та інсталяцій) охарактеризовано з точки зору мистецько-видовищної специфіки. У сфері сценічного мистецтва досліджено новітній феномен інструментального та хорового театру; виявлено особливості мюзиклу як найяскравішого зразка театрально-сценічної видовищності; простежено феномен театралізації сучасного цирку. У сфері екранних видовищ проаналізовано мистецькі форми екранів різних типів, зокрема: здійснено класифікацію театрально-екранних форм; узагальнено естетичні особливості та уточнено визначення музичного відеокліпу; виявлено й обґрунтовано характерні риси телевізійного рекламного ролику як мистецько-видовищної екранної форми; розглянуто комп’ютерну відеогру у контексті екранно-мистецького видовища; пісочну анімацію визначено новітнім експериментальним жанром екранного мистецтва.
