Abstract:
У статті проаналізовано нове положення про ступінь
«доктор мистецтва» в законодавстві про третій рівень вищої мистецької освіти в Україні. Підкреслено важливість уведення цього
ступеню для майбутньої підготовки професорсько-викладацького
складу мистецьких закладів вищої освіти й удосконалення підготовки кадрів вищої кваліфікації в галузі виконавських мистецтв. Висвітлено історію створення програм з докторантури мистецтва, а також
роль міжнародних професійних організацій у регламентуванні вимог
та принципів побудови таких програм. Наведені принципи, що набули назви «Флорентійських», рекомендовані міжнародною освітньою
спільнотою як стандарт підготовки докторів мистецтва у вищих мистецьких закладах. Висвітлено спільні та відмінні риси ступенів «доктор мистецтва» та «доктор філософії» в контексті завдань, які стоять
перед здобувачами третього освітнього рівня. Підкреслено, що «доктор мистецтва» відрізняється від науково-дослідницького ступеня
«доктор філософії» своєю орієнтацією на створення оригінального
мистецького продукту. Програми на здобуття ступеня «доктор мистецтва» є прийнятною альтернативою для мистецьких університетів,
які намагаються вдосконалити навчальний процес і увідповіднити
вимоги до підготовки кадрів вищої кваліфікації в галузі виконавських мистецтв з міжнародними стандартами.
