Звукова інсталяція у просторі вуличного мистецтва

Abstract

Мета роботи полягає у виявленні особливостей вуличної звукової інсталяції, визначенні підходів до її класифікації, характеристиці різних типів дослідженої форми на прикладах конкретних арт-об’єктів. Методологія дослідження передбачала звернення до загальнонаукових методів (аналізу, синтезу, аналогії), порівняльного та типологічного методів на підґрунті міждисциплінарного (культурологічного та мистецтвознавчого) підходу. Наукова новизна роботи полягає у виявленні місця звукової інсталяції у просторі стріт-арту та жанровій системі саунд-арту, визначенні підходів до класифікації вуличних звукових інсталяцій. Висновки. Звукова вулична інсталяція яскраво демонструє одну з провідних тенденцій актуального мистецтва — прагнення до інтерактивності. Звукова інсталяція своїм прикладом демонструє принцип сучасного мистецтва, котрий можна виразити умовним гаслом: «від впливу на глядача — до взаємодії з ним», що передбачає зміни не лише в духовній, а й в чуттєво-тілесній сфері людини. Вуличні звукові інсталяції можна класифікувати за кількома ознаками: за ознакою інтерактивності, за типом функціонування, за місцем розташування, за технологією монтування. Як конструктивне явище культури, вулична звукова інсталяція має свою філософію, правила, етикет, традиції побутування. Як мистецький феномен, звукова інсталяція має художні форми втілення, естетичну цінність, систему виражальних засобів, глибоку образність, знаковий код і символіку, художній контекст і підтекст, жанрову систему, професійний інструментарій. Як видовищна форма, звукова інсталяція демонструє яскраву спрямованість на глядача, комунікаційну природу створення та існування. Все це дає підстави визначити вуличну звукову інсталяцію мистецько-видовищною формою сучасної культури.