dc.description.abstract |
Статтю присвячено дослідженню статусу українського музично-драматичного театру в суспільно-політичних умовах Російської та Австрійсько-Угорської імперій наприкінці ХІХ – початку ХХ століття. Методологія дослідження полягає в застосуванні історико-культурного, компаративного, мистецтвознавчого методів. Зазначений комплексний методологічний підхід надає можливість дослідити ідейно-естетичну спрямованість творчої діяльності українського музично-драматичного театру, визначити його внесок у культурно-мистецьку панораму, започаткування міжетнічного загальнонаціонального діалогу. Наукова новизна роботи полягає у встановленні специфічних особливостей українського музично-драматичного театру як соціокультурного феномену, визначенні його місця і ролі в полікультурному середовищі Російської та Австрійсько-Угорської імперій наприкінці ХІХ – початку ХХ століття. Зроблено висновок, що український музично-драматичний театр у час тотальних державних та цензурних заборон як компонент системи тогочасного соціуму, інтегруючись в культурно-історичну форму полікультурного суспільства, став яскравим історико-культурним явищем, набував статусу соціокультурного феномену, виконував етнозберігаючу, етноконсолідуючу функції, сприяв національному самоутвердженню, збереженню власної культурної ідентичності. |
uk_UA |