Abstract:
Метою роботи є визначення впливу приміщень на якість звуку при проведенні заходів, застосовуючи теорії архітектурної акустики. Об'єктивні параметри, отримані за допомогою хвильової, статистичної або геометричної теорії, такі як час реверберації, структура резонансних частот, час і напрямки приходу ранніх відображень є основою для оцінки акустичних властивостей різних приміщень. Для кожного виду музики та мовлення існують оптимальні межі зміни часу реверберації, які залежать від об'єму приміщення та частоти. Структура розподілу резонансних частот у приміщенні також істотно впливає на спектральний склад музики і мови. Щільність резонансних частот повинна бути досить велика, щоб не було помітно зміни тембру за рахунок резонансів. Тембр істотно залежить від розмірів і форми приміщення, від розподілу і величини коефіцієнта згасання в ньому, від наявності елементів, що розсіюють звук, забезпечують дифузне звукове поле, а також від багатьох інших факторів, з яких і складається мистецтво створення залів з хорошою акустикою. В оцінці якості звучання музики та мови в різних залах істотну роль відіграє також і ціла низка суб'єктивних параметрів, які становлять значні труднощі, оскільки вимагають вирішення таких проблем, як вибір методів оцінки, вибір критеріїв оцінки, встановлення їх зв'язків з об'єктивними параметрами тощо. До того ж ці завдання пов'язані з психофізіологією та естетичною оцінкою звучання слухачами, зі смаками музикантів та акторів, тим більше, що акустичні характеристики, оптимальні для слухачів і для виконавців, суттєво відрізняються.
