Abstract:
У статті, спираючись на монографію Р. Дж. Коллінгвуда «Принципи мистецтва» (1938), реконструйовано теоретичний простір тогочасної англійської гуманістики. Показано, що у своїй праці Р. Дж. Коллінгвуд – відомий англійський філософ-неогегельянець та історик науки – обґрунтував естетико-психологічну концепцію мистецтва, яка виявилася суголосною сучасним філософським та естетико-психологічним шуканням науковців. Виокремлено найбільш перспективні положення щодо психологічної сутності мистецтва, які мають враховуватися в логіці атрибутації сучасних теоретичних моделей, та запропоновано авторську інтерпретацію коллінгвудівських ідей, у контексті якої акцентовано на ролі англійського теоретика у становленні міждисциплінарності – одного з наріжних принципів культурологічного аналізу. Наголошено на значенні історико-культурних традицій, що їх потенціал актуалізувався в період становлення авангардизму. Враховуючи теоретичні ідеї Р. Дж. Коллінгвуда, концептуалізовані такі естетико-мистецтвознавчі проблеми, як «психічний вираз», «чуттєвість» та «множинність естетик».
