Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Чанг, Цзе.
dc.date.accessioned 2024-12-16T11:02:13Z
dc.date.available 2024-12-16T11:02:13Z
dc.date.issued 2023
dc.identifier.citation Чанг Ц. Вплив китайської театральної культури на національний кінематограф: дис. ... д-р філософії : 021 - аудіовізуальне мистецтво та виробництво / Цзе Чанг. – Київ, 2023. - 199 с. uk_UA
dc.identifier.uri http://ir.knutkt.edu.ua/handle/123456789/840
dc.description.abstract Китайський кінематограф в історичному, естетичному, філософському та інших аспектах - це яскравий і самобутній культурний феномен глобального масштабу. Розвиваючись на початку ХХ ст. під патронатом західної культури, він одразу набув національної специфіки та, у свою чергу, вплинув на світове кіномистецтво. Від початку ХХІ ст., на тлі ефективного зростання економіки Китаю, китайське кіно стрімко комерціалізується та просувається на міжнародний ринок. Водночас, попри світове визнання високих здобутків китайської кінематографії, перед мистецькою спільнотою країни постають проблемні явища, пов’язані з пошуками національної ідентичності в сучасному глобалізованому культурному просторі. Запозичення технологій західного кіновиробництва, зміна соціальних умов, зокрема, швидкий розвиток міських агломерацій та споживацької культури в КНР, робить все більш помітною тенденцію до однорідності кінокультури. Дискурсивна криза, притаманна деяким китайським кінострічкам, викликає полеміку в академічному та професійному середовищі. Одним із виходів з цієї ситуації постає збереження зв’язків кінематографії з традиційною культурою Китаю, зокрема, зі сценічним мистецтвом. Саме звернення китайських кінематографістів до народного та професіонального національного театру, базованого на специфічних національних ментальних установках, допомогли протягом тривалого періоду уникати штампів і стереотипів західного кіно. Про ефективність втілення кіномовою ХХІ ст. традиційної китайської образності (історії і культури країни, духовних цінностей конфуціанства, даосизму та буддизму) свідчать і деякі сучасні проекти. Виплекані століттями правила життя, які транслювалися через мистецтво, продовжують бути актуальними в складній соціальній реальності, яка на сьогодні формується за умов подальшої діджитилізації та універсалізації культури. Тож духовні потреби сучасної китайської публіки може задовольнити лише таке кіно, що вдало переосмислює традиційні сюжети і теми, стрижневі для національної культури Китаю. У зв’язку з цим, надзвичайно актуальним постає наукове дослідження впливу сценічного мистецтва Китаю на розвиток національного кінематографу. Сутнісним для розкриття такої проблематики є не лише фіксація фактів запозичення театральних технік, прийомів у кіновиробництві та аналіз фільмів, створених за мотивами відомих театральних п’єс. Важливим є пошук механізмів трансляції національних духовних цінностей, які споконвічно містив традиційний китайський театр. У цьому сенсі китайське ігрове кіно, яке на початку свого розвитку було фільмуванням пекінської опери чи інших сценічних форм, а згодом перебрало на себе виховну, просвітницьку, соціально-регулятивну, розважальну та інші функції театрального мистецтва, продовжує бути потенційно багатим предметом дослідження. Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що в дисертації вперше здійснено комплексний мистецтвознавчий аналіз естетики та художніх прийомів національного театру в китайському ігровому кіно. Вперше прореферовано та представлено українській науковій спільноті здобутки провідних зарубіжних наукових досліджень на тему взаємозв’язків китайського театру та кіно; висвітлено реалізацію у китайському ігровому кіно сюжетики та образності старовинних театральних жанрів наньсі та цзацзюй; проаналізовано вплив регіональних шкіл китайської опери (пекінська, кантонська, хенанська, шаосінська та хуанмей) на народження піджанрів китайської музичної кінодрами; виявлено вплив розмовної драми хуацзюй на розвиток китайського кіномистецтва періоду 1930–1970 рр.; обгрунтовано унікальність феномену кінотеатральної пластичності китайського мистецтва, що проявляє себе в гнучкому взаємовпливі ігрового кіно та сценічної творчості й навпаки. Теоретичне дослідження впливу театральної культури Китаю на національний кінематограф сприятиме розвитку синології в Україні. Матеріали дисертації можуть бути включені до загальних та спеціальних навчальних курсів з теорії та історії культури, мистецтвознавства, кінознавства, написання статей, рецензій на кінофільми та вистави тощо. Поширення інформації про соціокультурний контекст розвитку китайського національного кінематографа сприятиме покращенню взаємодії України та Китайської народної республіки у сфері культури та освіти. Дисертація містить комплексний мистецтвознавчий аналіз впливу китайської театральної культури на кінематограф КНР, Тайваню та Гонконгу. uk_UA
dc.language.iso uk_UA uk_UA
dc.subject культура Китаю uk_UA
dc.subject філософсько-релігійні течії uk_UA
dc.subject кіноіндустрія uk_UA
dc.subject театр uk_UA
dc.subject регіональна опера uk_UA
dc.subject екранні інтерпретації uk_UA
dc.subject жанр uk_UA
dc.subject музика в кіно uk_UA
dc.subject видовищність uk_UA
dc.subject художній образ uk_UA
dc.subject синтез мистецтв uk_UA
dc.subject інтермедіальність uk_UA
dc.subject режисер uk_UA
dc.subject актор uk_UA
dc.subject комерціалізація uk_UA
dc.subject глобалізація uk_UA
dc.title Вплив китайської театральної культури на національний кінематограф uk_UA
dc.type Dissertation uk_UA
dc.identifier.udc 792:791](510)(043.5)


Долучені файли

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу