Мелодрама в процесах мистецької рефлексії в сучасному українському та польському кінематографі

Abstract

Пропоноване дослідження присвячене українським і польським фільмам поточного десятиліття, режисери яких намагаються відтворити минуле крізь призму нового бачення історичних чи культурних основ національної свідомості. Метадослідження полягає в порівнянні українських і польських фільмів поточного десятиліття, створених у жанрі історичної мелодрами (чи з елементами такої), щодо відтворення в них історичних, культурних і соціальних процесів. Методологія дослідження – осмислення жанру мелодрами як явища культури, розгляд її функцій в українському та польському кіномистецтві – передбачає звернення переважно до порівняльного та культурно-історичного методів. Текстологічний метод було застосовано в процесі виявлення елементів мелодрами в змісті аналізованих фільмів. Наукова новизна статті полягає в дослідженні художніх прийомів кіномистецтва, спрямованих на мистецьку рефлексію як метод самопізнання митцями національних культурних проблем. У такому аспекті польський та український кінематограф ще не було розглянуто. На прикладі, зокрема, таких історичних стрічок як «Поводир» (2014) О. Саніна, телесеріалу «Століття Якова» (2016, реж. Б. Недич), «Холодна війна» (2018) П. Павліковського, «Кріпачка» (2024) Д. та Г. Велчманів зазначено, що проблеми, які порушують митці, пов’язані з ментальними рисами та аспектами, що характеризують національний кінематограф як унікальний і своєрідний феномен європейського культурного простору. Висновки. Сучасний український і польський кінематограф, як авторський, так і орієнтований на широку аудиторію, за допомогою жанру мелодрами акцентує увагу на важливих і часто невирішених для суспільства питаннях.