Короткий опис(реферат):
Актуальність теми. У сучасному світі, який активно рухається у бік соціальної відповідальності, інклюзія стає однією з ключових цінностей, що формують нову культурну парадигму. Інклюзія — це не просто надання рівних прав, а створення середовища, де кожна людина, незалежно від своїх фізичних, ментальних, сенсорних чи соціальних особливостей, може повноцінно брати участь у суспільному та культурному житті. Особливу роль у формуванні суспільної думки відіграє аудіовізуальне мистецтво — кінематограф, телебачення, реклама та нові медіа. Візуальний контент має здатність швидко впливати на масову аудиторію, формуючи уявлення про норму, ідентичність, красу, прийнятність та інше. Саме тому рівень інклюзивності в цій сфері є своєрідним індикатором розвитку демократичного та відкритого суспільства. В Україні питання інклюзії в аудіовізуальному мистецтві ще тільки набирає обертів: інклюзивний підхід часто реалізується фрагментарно або на рівні декларацій, бракує відповідних професійних стандартів, освітніх програм, а також підтримки з боку держави та індустріальних структур. Ця дипломна робота є спробою системно проаналізувати, наскільки українська аудіовізуальна індустрія готова до впровадження інклюзії, які виклики постають перед продюсерами та які практики можна вважати успішними.
