Abstract:
Сучасний культурний простір характеризується посиленням уваги до питань інклюзії та соціальної інтеграції, що робить дослідження інклюзивного театру надзвичайно актуальним. Інклюзивний театр, як мистецький феномен, виступає не лише засобом
художньої самовиразності, а й інструментом соціальної зміни, спрямованим на
подолання бар’єрів між людьми з різними фізичними, психічними чи соціальними особливостями. В Україні цей напрямок перебуває на етапі активного становлення, що обумовлює необхідність його наукового осмислення, зокрема через призму порівняння із зарубіжним досвідом та аналізу нормативно-правових умов його функціонування.