Abstract:
Об’єктом дослідження є процеси інституційного управління сферою культури в умовах воєнного стану та постконфліктного відновлення. Актуальність теми зумовлена потребою забезпечити ефективне функціонування інституцій у сфері культури під час збройної агресії, трансформації соціокультурного середовища та зростання ролі культури як інструменту суспільної консолідації й національної ідентичності. Нині культура є не лише сферою духовного життя, а й важливим чинником стійкості держави, що зумовлює потребу в належному інституційному забезпеченні та ухваленні адаптивних управлінських рішень. Метою статті є здійснення аналізу теоретичних і практичних засад інституційного управління у сфері культури під час війни та визначення основних напрямів його трансформації в контексті постконфліктного відновлення.
