Abstract:
У статті проаналізовано мистецтвознавчу концепцію Робіна Джорджа Коллінгвуда (1889-1943) – відомого англійського філософа-неогегельянця, значна частина теоретичної спадщини якого пов’язана як із з’ясуванням природи мистецтва, так і з розглядом його стану в період зміни «доби Оскара Уайльда» на «добу Редьярда Кіплінга». Окреслено коло проблем, таких як, зміст і форма, образ, зображення, мімезис, відображення, емоція, мистецтво і «людина з вулиці», представлення яких в інтерпретації Коллінгвуда, значно розширило дослідницький простір не лише англійського, а й європейського мистецтвознавства. Наголошено, що мистецтвознавча концепція англійського теоретика «побудована» на підґрунті активного використання історико-культурних традицій.
