Естетичні особливості китайських фільмів у жанрі уся

Abstract

Китайські фільми про бойові мистецтва, що виникають на ранньому етапі розвитку кінематографа в Китаї як фільмування сцен з пекінської опери та розквітають вже в німому кіно як екранізація пригодницьких фентезійних романів про майстрів кунг-фу, здолали значний еволюційний шлях. З низькобюджетних костюмованих бойовиків, які приваблювали лише китайського глядача, вони перетворилися на надзвичайно дорогі постановочні проекти, що з великим успіхом ідуть на світових екранах, мають високі рейтинги, отримують визнання кінокритиків, призи на міжнародних фестивалях та престижних конкурсах кіноакадемій. Фільми уся перетворилися на важливу складову китайської культури, оскільки вони існують не як окремі кінотексти чи екранний жанр, а як цілісний ідейно-художній напрямок, що претендує на значну роль у презентації китайської цивілізації, пов’язаної з нею стародавньою та актуальною образністю і тематикою. Форма для с учасних фільмів про бойові мистецтва набуває вторинності, а на перший план висувається національний дух і колорит. На відміну від деяких західних аналогів у вигляді суто розважальних бойовиків-блокбастерів, жанр уся передає глибинний код китайської ментальності: етапи його розвитку та ідейний зміст нерозривно пов’язані зі складною історією Китаю, його образний ряд та візуальне оформлення походить від багатовікових традицій національного живопису й театру, а мотивацію персонажів зумовлюють конфуціанська етика та буддистсько-даоські вірування. Важко переоцінити й вплив жанру уся на розвиток світового кіномистецтва. Від колоніальної екзотики й локальної розважальності фільми уся просунулися до світового визнання. Вони стали предметом вивчення, матеріалом для запозичення оригінальної кіномови, унікальної естетики екранного світу, побудованого на змішуванні фентезійних і реалістичних начал. Інтегруючись у світовий культурний простір, жанр уся водночас зберігає свою самобутність. Попри очевидність впливу виплеканих європейською та американською кіноіндустрією технологій і художніх нормативів, китайські фільми про бойові мистецтва опираються тотальному копіюванню чужорідних ідей та образів. Зрештою, саме такі видатні майстри кіномистецтва з Гонконгу, Тайваню та КНР, як Чжан Імоу, Чень Кайге, Цуй Харк, Ронні Ю, Вонг Кар-Вай, Енг Лі та інші, збагатили скарбницю світового кінематографу неперевершеними шедеврами, що стали стандартом жанру. В дисертації вперше здійснено комплексний мистецтвознавчий аналіз естетичних особливостей китайських фільмів уся з акцентом на їх національну природу, жанрову еволюцію та адаптацію до сучасних технологічних форматів. Уперше зібрано, прореферовано, представлено українській науковій спільноті велику кількість зарубіжних досліджень, присвячених китайським фільмам про бойові мистецтва; висвітлено питання жанрового розгалуження та утворення системи піджанрів уся; досліджено специфіку драматургії та образності жанру уся; виявлено шлях розповсюдження китайських фільмів про бойові мистецтва, впливу естетики та технології виробництва фільмів на світову кінематографію; досліджено перспективи розвитку жанру уся як трансмедійних проектів, впровадження тематики бойових мистецтв у інші технологічні формати екранних мистецтв. Набуло подальшого розвитку висвітлення етапів виникнення, розвитку та трансформації жанру уся, а також дослідження даосько-конфуціанських та чань-буддистських витоків філософії та ідеології фільмів про майстрів бойових мистецтв. Дисертація містить комплексний мистецтвознавчий аналіз естетичних особливостей китайських фільмів уся з акцентом на їхню національну природу, жанрову еволюцію та адаптацію до сучасних технологічних форматів. Проаналізовано сучасні підходи до розробки типових для бойових мистецтв тем, сюжетів, образності, застосування художніх прийомів і символів з урахуванням нових технологічних форматів. Перспективним видається подальше дослідження жанру уся як трансмедійного феномену, шляхів його врізноманітнення та поширення у вигляді тих культурних проектів, що реалізуються, відштовхуючись від екранного першоджерела.