Abstract:
Виявивши найбільш суттєві особливості балету Моріса Равеля «Болеро», дослідити мало досліджені обставини народження задуму його першої постановки, що стала базовою для найвідомішої сучасної хореографічної версії твору авторства Моріса Бежара. В процесі розгляду теми було застосовано аналітичний метод, який знадобився для всебічного вивчення проблеми соціально-естетичних впливів, що зумовили формування балетмейстерської концепції першої постановниці балету Броніслави Ніжинської. У статті використано метод теоретичного узагальнення для розгляду особливостей мистецького середовища Києва перших десятиліть ХХ ст., коли там творила Ніжинська. Культурно-історичний підхід обумовив загальну мистецтвознавчу та соціокультурну спрямованість дослідження й допоміг реалізувати його мету. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що розглядалося мало вивчене питання, пов’язане із обставинами виникнення постановочної ідеї балету «Болеро» у київський період творчості Ніжинської. В процесі дослідження було з’ясовано, що, перебуваючи у Києві, Броніслава Ніжинська тісно співпрацювала з видатними представниками українського й світового авангардного мистецтва: Олександрою Екстер, Вадимом Меллером, Лесем Курбасом. Завдяки цій співтворчості склалося новаторське розуміння проблеми ритму в образотворчому і хореографічному мистецтві, як відбитка суспільних рефлексій епохи. Відтоді принцип ритмізованих, геометрично подібних композицій став характерною рисою балетмейстерського почерку Броніслави Ніжинської. Київські експерименти «Школи рухів» Ніжинської знайшли своє продовження у постановках в антрепризі Дягілева, власному колективі та трупі Рубінштейн, де і побачило сцену «Болеро». Розглянуто мало досліджені обставини народження задуму першої постановки балету Моріса Равеля «Болеро». З’ясовано, що середовищем, де у першої постановниці Броніслави Ніжинської виникла початкова балетмейстерська ідея, був Київ кінця 10-х – початку 20-х рр. ХХ ст. Доведено, що балетмейстерські ідеї цього балету та інших творів Ніжинської базувалися на новаторській концепції ритму у хореографії, розробленій у Києві. Дослідницькі матеріали статті стануть у пригоді в навчальних курсах з історії балету, театру і сценографії.
