Abstract:
Оскільки для людей з інвалідністю більшість мистецьких ресурсів залишаються недоступними, особливо актуальними сьогодні стають питання, присвячені вивченню саме інклюзивного театрального продукту, який тільки починає розвиватися в українському культурному сучасному просторі. Інклюзивний театральний продукт – це вид вистави, котрий створюється з урахуванням сприйняття людей з інвалідністю, з певними технічними та мистецькими адаптаціями для максимального включення всіх реципієнтів у соціокультурний процес. Кожна вистава має враховувати конкретні форми нозології людей з інвалідністю. У статті розглянуто створення інклюзивних театральних проектів, зокрема вистав із урахуванням сприйняття незрячих і слабозорих глядачів, різновиди та специфіка постановок такого формату, а саме вистави з тифлокоментуванням або аудіодискрипцією, вистави у темряві або із закритими очима, вистави театру відчуттів. Водночас здійснено спробу висвітлити практику створення інклюзивних проектів з урахуванням сприйняття незрячих і слабозорих глядачів у міжнародному й українському театральному просторі. Передусім матеріалом для цього аналізу є мистецький досвід таких театрів: «Arena Stage Theatre» (США), «Ансамбль Берлінер» («The Berliner Ensemble») у Німеччині, «Королівський національний театр» («The Royal National Theatre»), «Північна опера» («Opera North») у Великій Британії, «Театр у темряві» («A theatre in the dark») і «Сліпе кафе» («The blind cafe») у США, театральна компанія «Театр почуттів» («Theatre of senses») у Литві, Московський театр ляльок, театр-музей «Булгаківський дім» у Росії, а також творча діяльність театрів України: Івано-Франківського академічного обласного театру ляльок ім. Марійки Підгірянки, Малого драматичного театру, Київського національного академічного театру оперети, театру «Мізантроп», театральної компанії «U!ZAHVATI», стаціонарного аудіотеатру «Театр Вух».
