Короткий опис(реферат):
Зосереджено увагу на найвагомішому складнику бродвейського театру, а саме мюзиклі — мистецькому явищі, що виступає як системотворчий елемент американської музично- театральної культури і має значний вплив на світовий художній процес. Стверджується, що життєздатність і високий творчий потенціал бродвейського мюзиклу забезпечені наявністю особливого семіотичного простору, що формувався впродовж тривалого часу і продовжує існувати нині; мюзикл виступає як ядро цього мистецького середовища і бере участь у функціонуванні багаторівневої мистецької й соціокультурної комунікації. Зазначено, що формування цього музично-театрального явища відбувалося паралельно із народженням і подальшим розвитком міського простору, який став фізичним середовищем його існування. Окреслено роль розбудови інфраструктури в утворенні та еволюції жанрового типу бродвейського мюзиклу, як і наявність зворотних впливів. Зроблено акцент на безпрецедентно високій концентрації мистецьких закладів на території Театрального району. Зазначено, що індустрія підготовки й подальшого прокату шоу передбачає колаборацію багатьох фахівців з вузькою спеціалізацією; їхній склад відбиває мистецьку, економічну, організаційну специфіку роботи над втіленням мюзиклу. Зазначено наявність свого роду цехового принципу організації творчого середовища авторів мюзиклів, що увиразнюється з переосмисленням сутності й призначення жанру та його ускладненням (від другої половини ХХ століття). Констатовано, що важливий рівень продукування інформації «навколо мюзиклу» та обміну нею презентований музично-театральною критикою та журналістикою, що існує як в традиційних, так в новітніх формах. Висвітлено різноманітні прояви притаманної середовищу Бродвею тенденції до саморефлексії та плекання історичної пам’яті. Розглянуто особливості мюзиклу «Гамільтон» як музично-сценічного твору, який небезпідставно вважають одним із вершинних досягнень жанру. Зроблено висновок про різноманітність дії комунікативних механізмів, що формують художні якості мистецького явища з його специфічними кодами і водночас виводять твір в широкий соціокультурний простір.
