Abstract:
Метою публікації є структурно-типологічний аналіз архетипів Старого та Старої. В результаті проведеного дослідження висвітлено полісемантичну природу та множинність архетипу Старого, який утворює цілий ряд міфологічних пар: деміург – володар потойбіччя, старий трикстер – культурний герой, мудрий віщун – сакральний правитель, патріарх-першопредок – епічний герой. Наголошено, що крос-культурний образ Старої, давньої прародительки, повною мірою відображає амбівалентну природу архетипу: з одного боку, уособлює вітальність, з іншого – пов’язаний зі сферою смерті та зла. Доведено, що парадоксальність архетипів Старого та Старої віддзеркалена у міфологемі чарівного батьківства на схилі літ: «пізня» дитина є аномальною істотою, наділеною або гіпергероїчними функціями, або здатністю руйнувати культурний простір.
