Короткий опис(реферат):
У статті висвітлено проблему різнопланового впливу мережі Internet на музичний театр в усій множині його проявів. Розглянyто поняття «віртуальний театр», введене до обігу в умовах локдауну часів пандемії COVID–19. Констатовано практику презентації в мережі Internet-записів «живих» вистав за участі акторів в одному фізичному просторі, а також використання як віртуального майданчика платформи Zoom (як онлайн, так і в записі). Висвітлено дискусію щодо мистецького потенціалу і перспектив подальшого втілення нових театральних форм. Окреслено зміст поняття «віртуальний Бродвей» (2015) як Internet-простору взаємодії композиторів музичного театру і публіки. Звернено увагу на феномен віртуальної присутності «активного глядача» в обговоренні вистав у соціальних мережах. Розглянуто особливості втілення твору Майкла Рота «The Web Opera» (2018) як гібриду, що поєднує в собі естетику й поетику театру і кіно, риси усталених музично-театральних форм та їхню трансформацію. Підкреслено єдність специфіки тематики твору й стилістики його втілення, системотворчу функцію музики у формуванні художньої цілісності, відзначено суспільний резонанс опери. Показано готовність музичного театру до ситуації соціальної ізоляції часів локдауну та пошуку нових способів реалізації зв’язків з аудиторією із застосуванням сучасних технологій. Розглянуто приклад створення опери із застосуванням ресурсів онлайн-платформи Zoom, а також цифрового дистанційно виконуваного мюзиклу (2020). Робиться висновок щодо формування жанрових модифікацій (нових типів) опери та мюзиклу в результаті запровадження сучасних творчих практик.
